Ознаки стресу у дітей

Усі діти світу плачуть однією мовою.

Леонов Леонід

Сучасне життя, як дорослих, так і дітей, наповнене різними подіями та діяльністю, що спричиняє стресові ситуації різної інтенсивності. Працюючи з сім’ями та дітьми спостерігаю, що дорослі (батьки, учителі, вихователі) не завжди можуть зрозуміти, коли дитина знаходиться у стані стресу. Тому вважаю за необхідне розглянути особливості, які можуть бути характерними для дітей, що переживають складну ситуацію.

Перш за все, це можуть бути зниження або погіршення пізнавальних процесі: уваги, пам’яті, мислення. Дитина може ускладнено сприймати інформацію, прохання, бути неуважною; складно запам’ятати матеріал; проблематично висловлювати думки, узагальнювати, аналізувати інформацію.

Порушення або зміна у емоційній сфері. У стресових ситуаціях, або коли така ситуація не є прожитою, дитина може поводити себе агресивно, нестримано по відношенню до інших людей, істерики, присутні приступи страху та стурбованості. Проявляється зниження інтересу до навколишньої дійсності, аж до стану апатії. Усі ті події, що цікавили раніше та приносили радість, можуть не викликати позитивних емоцій. У таких випадках дитина стає ніби емоційно «неживою» або емоційно «вибуховою».

Наступною особливістю є порушення сну. При цьому сон стає тривожний, сняться кошмарні сни, з’являється сноговоріння, дитина мало спить або дуже багато, без відчуття відпочинку.

Порушення апетиту може свідчити про незадоволеність дитини ситуацією, яка склалася. Відмова від їжі, або незвично велика порція, постійне відчуття голоду, бажання їсти багато солодощів –  все це є тривожними факторами. Взагалі, часто зустрічається у нашому менталітеті така особливість, як «заїдання» своїх проблем, переживань, ситуацій незадоволення, до цього найчастіше звикаємо з самого малечку. Але це тема іншої статті.

Розглядаючи стан стресу дитини, спостерігається також вразливість до звукових та світлових стимулів, які раніше не причиняли дискомфорту. Ввімкнений телевізор, голосна розмова, шум холодильника, годинника, яскраве світло, тощо –  все це призводить у такій ситуації до негативних переживань, незадоволення, тілесних реакцій (напруження, здригання, завмирання). До тілесних реакцій відносяться також часті хвороби, безпричинні головні болі, неврозоподібні стани, підвищення температури, зниження імунітету, «соматична» симптоматика, гризіння нігтів та смоктання пальців, тощо.

Розглядаючи вищезазначені особливості переживань дитиною стресу, варто зазначити, що ці зміни можуть спостерігатися як поодинці, так і поєднуватися одна з одною. Зверніть увагу, якщо такі особливості проявляються тривалий час, то необхідно звернутися до спеціаліста за допомогою. Про те, як можна покращити стан дитини власними силами, читайте у наступній статті.

Пам’ятайте, що віра в Ваше чадо, безоціночна любов та підтримка забезпечить щасливе та здорове дитинство! Бережіть один одного!

Автор Катерина Нещетна (практичний психолог, спеціаліст по роботі з дітьми, сімейний консультант у методі Позитивної крос-культурної психотерапії).  Записатися на індивідуальну консультацію можна за телефоном 095-008-52-55 або написавши повідомлення у facebook.

Добавить комментарий